Сторінка:Книга пісень Гейнріха Гейне. 1892.pdf/13

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 5 —

Шумлять і лунають здале́ка
Ті хвилі святої ріки.

Там сядемо, любко, з тобою,
Де пальми красують ставні́,
Напьємось кохання й спокою,
Присняться нам сни чарівні.

Л. У.



10.

Злякалася квітонька-ло́тос
Проміннячка ясного дня,
Схилила голівоньку долі
Жде ве́чера й тихо куня́.

Коханок її місяче́нько
Збудив її світлом блідим,
Вона повернулась весела
До місяця личком своім.

Цвіте і палає, та пильно
Вглядається в небо вона, —
Ії обгорнуло кохання,
А з ним і журба чарівна́.

М. С.



11.

У Рейні в гарній річці
Пишається в воді
Святеє Кельна місто,
Єго церкви́, сади́.