Сторінка:Книга пісень Гейнріха Гейне. 1892.pdf/14

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 6 —


 У церкві Божа мати
 Малёвана стоїть;
 В моі́м житті́ той образ
 Привітно так блищить.

Квітки́ та янголята
На образі отім
Круг Матері святої
З обличчям чарівни́м.

 Ті очі, у́ста, личко —
 Нагадують мені
 Мою кохану милу
 І ли́ченько її.

М. С.



12.

Ти не любиш мене́, ти не любиш мене́,
Я не дуже за теє журюся;
Як погляну на ли́ченько любе, ясне́,
То веселий мов царь я роблюся.

Ненави́диш мене, те говорять мені
Сі коханиї у́ста рубіни;
Але дай поцілую ті у́ста знадні́,
То забуду всі прикрі хвилини!

Л. У.



13.

Цілуй, а не клянись мені!
Не вірю я в слова зрадні́!
Слова солодкі, — та хотів
Я-б поцілунків замість слів: