Цю сторінку схвалено
— 14 —
Цілую й в обійми тісні́
Беру́ я тебе́, — ти бліда́я,
Холодна; я плачу й пісні́
Співаю, та з жа́лю вмираю.
Уже підвелися мерці
І жваво танцюють юрбою,
Лежу на твоій я руці,
Лежиш ти спокійно зо мною.
До суду мерці вже пішли́,
Їх кличуть до муки й спокою, —
І тільки зостались в землі́
Одні ми лежати з тобою.
М. С.
33.
На пі́вночі, на кру́чі
Стоіть собі сосна́,
Укрита сні́гом, лёдом
Стоі́ть дріма́ вона.
Йій сниться, що в півде́нній
Пекучій стороні,
Хороша гарна пальма
Росте в самотині́.
М. С.
35.
Як я з милою розставсь,
З то́го часу не сміявсь;
Чув я жарти, чув я сміх,
Та сміяться сам не міг.
