Перейти до вмісту

Сторінка:Книга пісень Гейнріха Гейне. 1892.pdf/32

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 24 —

Прокинувся по́тім, а сльози
З очей все котились дрібні.

Я плакав крізь сон, — мені снилось,
Що сам я без тебе зостав;
Прокинувся потім і довго
Я тяжко і гірко ридав.

Я плакав крізь сон, — мені снилось,
Що знов ти кохаєш мене;
Прокинувсь — і знов полилося
Сліз гірких джере́ло сумне́.

Л. У.



55.

У сні я плакав, — снилось,
Що ти в труні, в землі,
Прокинувсь я і слёзи
З очей моіх текли.

У сні я плакав, — снилось,
Що я один зоставсь,
Прокинувсь я і довго
Гіркими умивавсь.

У сні я плакав, — снилось,
Що й досі ти моя;
Прокинувся і досі
Чогось-то плачу я.

М. С.