Співали всі: „Маріє,
Хвала тобі, хвала!“
2.
Кевлярьська Божа мати
У шатах дорогих
Дає всім людям щастя
І гоіть всіх слабих.
І жертвенні дарунки
Несуть усі слабі, —
Воскові руки й ноги, —
Що хто зробив собі.
Хто руку дав воскову, —
Рука вже не болить;
Хто дав воскову ногу, —
Той зразу став ходить.
Хто не ходив без милиць, —
Танцює та співа;
Хто був зовсім без пальців, —
На скрипці виграва.
І мати сину серце
Восковеє дає:
„Неси, молися й горе
Забудеш ти своє“.
Взяв серце син; зітхнувши,
До образа поніс;
З очей лилися слёзи,
З душі слова лились:
