Там, де вірними співався
Молитовний спів з Корану, —
Там попи тепера правлять
Христіянськую одправу.
І попи по церкві ходять
В колёрових довгих ризах,
І брязчать дзвінки усюди,
І горять свічки воскові.
У Кордові у соборі
Був Альманзор бен Абдулла, —
Розглядаючи колони,
Шепотів він сам до себе:
„Ви, міцні, тверді колони,
Для Аллаха вас робили,
Та зовсім чужому Богу
Вас примушено служити“.
„Ви, міцні, без суперечки
Покорилися зневазі;
Я од вас, колони, слабший, —
Мушу теж і я коритись“.
І примушений Альманзор,
Ніби справді по охоті,
Хрест прийняв, веселий, радий,
У Кордові у соборі.
2.
Швидко вийшов він із церкви,
Сів на коника прудкого, —
І летить в повітрі чистім
Як орел могучий, гордий.
