Перейти до вмісту

Сторінка:Книга пісень Гейнріха Гейне. 1892.pdf/40

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 32 —


Там, де вірними співався
Молитовний спів з Корану, —
Там попи тепера правлять
Христіянськую одправу.

І попи по церкві ходять
В колёрових довгих ризах,
І брязчать дзвінки усюди,
І горять свічки воскові.

У Кордові у соборі
Був Альманзор бен Абдулла, —
Розглядаючи колони,
Шепотів він сам до себе:

„Ви, міцні, тверді колони,
Для Аллаха вас робили,
Та зовсім чужому Богу
Вас примушено служити“.

„Ви, міцні, без суперечки
Покорилися зневазі;
Я од вас, колони, слабший, —
Мушу теж і я коритись“.

І примушений Альманзор,
Ніби справді по охоті,
Хрест прийняв, веселий, радий,
У Кордові у соборі.

2.
 
Швидко вийшов він із церкви,

Сів на коника прудкого, —
І летить в повітрі чистім
Як орел могучий, гордий.