Цю сторінку схвалено
— 36 —
Л. У. |
57.
Осінняя нічка на дворі,
І вітер, і дощ, і пітьма;
Гей, де ж ти, дівчинонько-зоре,
Що робиш тепер ти сама?
Я бачу, голівку з нудьгою
Схилила вона до вікна,
І пильно, з слізьми та журбою.
В пітьму задивилась вона.
М. С.
58. В гаю́ шумить вітер осінній, |