Цю сторінку схвалено
— 55 —
24.
Дівчи́на спить тихо в кімнаті,
А місяць промінням тремтить;
В садочку дивни́й якийсь голос
Співає і тихо бренить.
„Погляну я в теє віконце,
Що́ там у садку за дива?“
Тож мрець там стоіть під віконцем,
У скрипочку грає й співа:
„Танок ти мені обіцяла,
І слово зламала в той час;
На цвинтарі в нас вечерниці,
Ходи-ж танцювати до нас!“
Дівчину той спів пориває
І вабить з кімнати її
Мара її далі провадить,
Пісні їй співає свої.
І грає, й співає, і скаче,
Кістками мара стукотить,
Кива головою, а череп
При місяці прикро блищить.
Л. У.
25.
Стою я у мріях непевних,
Дивлюсь на поличчя твоє,
І любе обличчя неначе
Живе на малюнку стає.
