Перейти до вмісту

Сторінка:Книга пісень Гейнріха Гейне. 1892.pdf/77

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 69 —


Уста моі страшенно горді
І лиш цілують та жартують,
Тоді як з горя я вмираю,
Вони часами ще кепкують.

М. С.



56.

Закохався ти — й тебе
Мучить те новеє лихо:
Стало темно въ голові,
А на серці ясно-тихо.

Закохався ти — й тобі
І признатись в тому стидно;
Та що серденько горить,
Вже й через одежу видно.

М. С.



57.

Ти все не дозволяєш
Побути при собі,
Від мене ти втікаеш,
Бач — ніколи тобі.

Кажу я про шалене
Кохання, роспач, сум,
А ти глузуєш з мене,
Вклоняєшся на глум.

Ще гірш тим роздражнила
Кохання запальне́,
А потім не схотіла
Поцілувать мене.