Сторінка:Книга пісень Гейнріха Гейне. 1892.pdf/79

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 71 —


Як покинеш в сю хвилину
Ти мене хоч би на жарт, —
Я застрелюсь, я загину,
Бо без те́бе жить не варт!

Л. У.



61.

Давно вже я збожеволів
Від думок-гадок в день і в но́чі,
Тепер згубили вже зовсім
Мене твої кохані очі.

Де не піду я, всюди твій
Розумний, любий погляд сяє, —
Не думав сам я, що моє
Серде́нько ще раз покохає.

Л. У.



62.

Сьогодні у них товариство,
У вікнах усюди вогні.
Я бачу коханую постать
Висо́ко у яснім вікні.

Не видко тобі, що в темно́ті
Стою під віконцем твоїм,
Не видко тобі, що́ повстало
У темнім серде́ньку моїм.

Розібьється темнеє серце,
Коханнє розібьє його,
Тремтить воно, крівью облите,
Тиж, мила, не бачиш того.

Л. У.