Сторінка:Книга пісень Гейнріха Гейне. 1892.pdf/84

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 76 —


„Спасибі, вірний товари́шу,
Що ти дорогу показав;
Я тут тебе уже покину,
Світи на землю, як сіяв“.

„Знайди нещасного коханка,
До нёго щиро подивись,
І заспокой, як заспокоів
Ти і мене давно колись“.

М. С.



74.

Як будеш дружинонька шлюбна моя,
То можеш ти з того радіти, —
Весе́ло живи, у всім воля твоя,
У всім тобі буду годити.

Чи лаяти будеш мене, а чи бить,
Я все теє буду терпіти, —
Коли ж моїх віршів не будеш хвалить,
То годі у-купі нам жити!

Л. У.



75.

Поклав я до тебе на груди
Голівоньку бідну свою,
І чую я кожне бажання
І кожную думку твою.

Я чую, на конях скажених
Гарцюють гусари ставні,
Я чую, що завтра, ти, крале, —
„Не ваша я“, скажеш міні.