Цю сторінку схвалено
— 91 —
Пастух.
Так! пастух у полі — владарь,
Трон ёму — гора крута,
Сонечко над головою —
То корона золота.
У ногах у нього вівці,
Мов підлестники двірські,
Двораки єго — телята,
Гордовиті всі такі.
Козинята то — актёри,
А пташки та корови́,
З сопілками та з дзвінками, —
То музики дворові.
Все бренить, співа так любо,
І так любо гомонить
Джерело та бір сосновий, —
Що король здрімавсь на-мить.
А тимчасом мусить править
Вірний пес, міністр його,
Люто бреше він, луна йде
Геть від галасу того.
Сонний владарь промовляє:
„Влада ся така тяжка!
Я волів би дома бути, —
Королева там чека'!