Сторінка:Княжий город Галич (1923).pdf/15

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

всіх домів було 130. В 1765 р. христіян було 120 домів, 16 Караітів, 36 Жидів; церкви було три.

Тепер числить Галич понад 5000 мешканців. В переписі 1900 р. всіх мешканців було 5850, а з того було: греко-кат. 2274, римо-кат. 998, Жидів 1554, Караїтів 114; по мові було Українців 3206, Поляків 1545.

З того видно, що Українці становлять більшість (66%) в місті. Але українське життя стоїть в Галичі слабо.

До громадської ради увійшло при виборах перед війною тільки 16 Українців на всіх 36 членів, але й се не всі люди свідомі. В двох народніх школах, мужеській і жіночій викладова мова є польська; українських інституцій в Галичі не богато. Філія „Просвіти“ щойно обновлює свою діяльність. Читальня „Просвіти“ має ледви 50 членів; аматорський кружок при ній дає деколи театральні вистави. Є також кружок „Рідної Школи“. Сирітський захист має такі малі фонди, що може утримувати всього 6 сиріт! На відкриття філії „Товариства охорона молодіжи“ власти не дозволили. З економічних інституцій є кооператива „Поміч“, філія „Сільського Господаря“, каса „Надія“, але діяльність їх невелика. Перед війною українське життя в Галичі було сильнійше, — є надія, що й тепер воно оживиться. В сусідніх селах орґанізація шириться все більше, закладаються читальні, „Січі“, „Соколи“, кооперативи, — все те матиме вплив на Галич; а свідомі люди з сусідства підпоможуть слабе галицьке міщанство. Можна надіятись також, що в Галичі осідатиме більше інтеліґентів-Українців; дотепер сил до народньої роботи було дуже мало і тому життя не могло ширше проявитися.

Може надійде колись світла хвилина, уступить тьма, що обсіла старий княжий город, і настануть знов для Галича славні часи, як було за давньої української держави.


Антін Могильницький.

ОБРАЗ СТАРОДАВНОГО ГАЛИЧА.

Тодішній Галич, великий, богатий,
Обіймав простір на пять годин ходу,
Вбирався в красні, золотії шати,
Богацтвом ткані з гори аж до споду,
Котрим сіяли церкви і палати