Пантелеймона — але тут також тільки стіни і фундаменти старі, покрівля нова. В иншім місці віднайдено фундаменти двох церков, — одна з них звалася церквою Спаса; дещо дальше є сліди вежі, округлої форми. Але в сім місці нема слідів ніяких валів і не можна знайти місця, де стояв княжий город.
Аж врешті віднайдено правдиве місце, де стояв княжий замок — це село Крилос. Є там висока гора тад рікою Луквою, дуже добра для оборони. Гора обведена довкола валами, з одного боку сі вали йдуть в три ряди; се видимі сліди, що колись стояв тут город. Церква Богородиці, яка стоїть в Крилосі серед валів, є старого походження; недалеко є також фундаменти вежі. Довкола знаходяться урочища як Іванівське, Воскресенське, Юрівське, Данилівське, Ілійщина; є між народом перекази, що колись були там церкви, — і дійсно в деяких місцях відкопано старі фундаменти, богато тесаного каміня, підлог з поливаної цегли, різьблені стовпи, хрестики, печатки іти. Не де инше а в Крилосі стояв княжий город; тому село під Крилосом називається Підгородє.
Із руїн і останків, які дотепер залишилися, бачимо який широкий був Галич, кілько місця займав. Розтягався старий Галич далеко понад Дністром, Лімницею і Луквою — не тільки там, де стоїть нинішне місто, але й на грунтах сіл Залуква, св. Станислав, Сокіл, Підгородє, Крилос, Пітрич! Простір вширш займав пів милі, здовж більше як милю. Оскільки більший був княжий Галич від нинішнього міста!…
Славна була минувшина Галича. Славна — але й неспокійна та страшна. Неодну тяжку хвилю пережив наш народ, нераз плила кров цілими ріками…
Першим князем, що мешкав в Галичі як столиці, був як згадано — Володимирко (1124—1153). Се був князь гордий, безоглядний в своїх ділах, не зносив ніякого опору. Але й галицькі міщани також знали свою ціну, були богаті і могутні та не думали нікому уступати. От і як тільки засів Володимирко в Галичі зараз почалася незгода між ним і громадою; міщани не хотіли покоритися князеви і бажа-
