Сторінка:Кобзарь Тараса Шевченка. Частина трета (1895).pdf/107

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 97 —

продають на човнах. Публїка на базарі така-ж як і скрізь: перекупки, кухарі, куховарки; денеде трапить ся крамариха-ґастрономка, що аж заплила салом; та такого-ж змісту особа духовна, що занадто пиклуєть ся про „плоть“ гріховну. У галанця казильбаши червоно-бородого купив я за 5 коп. 5 голівок часнику. Сего добра привозять сюди з Персиї. Потім пішов до Кремля, щоб поблизу полюбувати з красюка-собору. Він яко красюк XVII. в. пишаєть ся в кружеві на цїле місто.

Чув я од людий, що є така книжка „Описаніе города Астрахани“. Але-ж щоб придбати її отут в Астраханї — так годї про се й гадати! Коли місто не має книгарнї, значить нема кому й читати. А як би воно саме до шмиги було, коли-б у мене в руках була тепереньки ота-о книжка! Певна річ, що там є звістки документні, коли збудовано Кремля і собор, отсї-о головні оздоби Астраханї. Хто-ж менї отсю книжку коштовну заступить? До кого менї обернути ся, щоб задовольнив цїкавість мою? А як служба рання ще не одійшла, так я й пішов просто в собор, сподїваючись, що зустріну там попа і прохати му єго, вдовольнити мою допитливість антикварську. Пощастило. Зустрів самого ключаря соборного отця Гаврила Пальшова. Та ба! сегоднї єму не можна було вдовольнити мою цїкавість; часу єму бракувало. Він казав менї прийти в собор в недїлю після пізної служби. Підожду.

10. Ходив в контору „Меркурія“ довідати ся, чи скоро прилетить осей син Юпітера? довідав ся, що ранїйш 15. серпня єго не сподївають ся, а 20. він знов попливе до Нижнього. Дожидання, як і всяке дожидання річ дуже прикра, а до сего дожидання ще лїзуть і грошеві видатки. Я гадав спекати ся їх, примостившись у Б-цова; а він на гріх заходив ся брати ся. (Се загальна вада у Новопетровської залоги). 17. серпня у єго весїлля: річ зовсїм натуральна, що я вже людина зайва от, щоб знайти собі на кільки день притулок, і вештавсь я по переулках. Вештав ся навкруги контори „Мер-