шюрою Іскандера[1], друге виданє в Лондонї „Крещеная собственность“. Сердечне задушевне, людське слово. Да осїнить тебе сьвіт істини і сила істинного Бога, апостоле наш! наш одинокий вигнанниче!
12. Скінчив малюнок, що вчора почав з Архангельского собору. Ориґінальна, красива будівля, найдавнїйша в Нижньому Новгородї і гарно зберегла ся. Собор сей збудовано за великого князя Нижегородського Юрия Всеволодовича р. 1227.
13. Малював олівцями патрет з Ганни Миколаївни Попової; її вважають тут за першу красуню. Отсе перший патрет малюю за гроші, за 24 руб. Побачимо, що буде далї. Добреб було, колиб таких щедрих красунь більш було в Нижньому Новгородї. Хоч би на кравця заробив.
Після сеанса пішов обідати до Якобі, а по обідї пішов в театер. Спектакль був хоч куди! Василєва, а найпаче Піунова грали натурально і ґраціозно. Легенька, жартлива роля і до лиця і по віку пристала Бігуновій. Увертуру з Вільгельма Теля музики грали пречудесно. Одно слово спектакль вийшов блискучий. А які то тепер спектаклї в Петербурзї на „Большом'у театрі“? Хоч би одним оком подивити ся, одним вухом послухати.
14. На велику втїху красунї, її „благовірного“ супруга а найпаче на мою власну втїху сегоднї скінчив патрет, віддав і вечер провадив з моїм любим капітаном В. В. Кишкиним. Небавом він поїде в Петербург. Коли-ж я туди поїду? Гидке становище! небагацько чим лїпш нїж в Новопетровському!
15. При вітрі й морозї змалював двї башти без наймення кремлївських мурів, та ще красовид з Завічя[2]. В цїлому вийшов добрячий малюнок. Я хватаю ся наробити більш ескизів, щоб як часом доведеть ся менї тутечки зимувати, так щоб
