до її великого приятеля, до князя Голицина. Тут була молодша єго сестра ота люба, задумана. Вражіння невданого сеанса, немов вітром розвіяло. Налюбувавшись з сего рахманного творіння, я цїлий день був щасливим. Як-то животворно, чудово краса впливає на душу чоловіка!
19. На превелику втїху загальну скінчив сегоднї патрет подібної до гусарина M-me Варенцової і пришлого її собачника-сина. Вона надзвичайно задоволена з патрету, бо він походить на якусь дженджуристу нїмфу в одежі амазонки і з хлистиком в руцї, а я ще більш задоволений, що нарештї розвязав ся з отсією вайловатою Бабелиною.
(20. 21. 22. 23. 24 і 25 листопаду в Журналї нїчого не записано).
26. Хотїв був я зовсїм кинути свій монотонний журнал, але-ж сегоднї склало ся таке, чого нїколи не притрапляло ся. Шрейдерс, Кандинский і Фрейлїх прохали намалювати їх патрети і попереду дали за се гроші. Я нїколи досї не брав попереду гроший за роботу, а сегоднї взяв. І „добре помогоричувавши“, пішов до чарівної семї m-me Гільде, там заночував, і там украдено у мене гроші, 125 карб. Так менї й треба! Не бери попереду незароблених гроший! Прихожу вранцї до господи — друге лихо: у ночі переїздив Федор Лазаревський. Був у Даля і посилав шукати мене по всему місту. Звістно не знайшов. А тепер єго картка — лежить у мене на столї — яко страшний докір совісти.
27. Чи по волї, чи по неволї, а мусив сегоднї обідати у Даля і вигадати незвичайну пригоду, що нїби стала ся зо мною минулої ночи. Замісць брехнї фіґурної, я висловив брехню ляконїчну: їздив, кажу, з Брилкиним до Балахни ради власної розваги. На тому й кінець!
28. Жаль мене взяв за незароблені гроші: досадуючи, пішов я до Кудлая прохати, чи не запоможе полїция моєму лиху. Кудлай сам хворий; не може вийти з хати; обіцяв ся завтра вирядити
