зайвих гроший (125 карб. були у мене зовсїм зайвими!), так він обіцяє приїхати до мене сюди. От би звеселив він мене і своїх тутешнїх поклонників! Напишу до єго — нехай їде сюди; та нехай на тутешнїй убогій сценї трусне старими кістками. А воно буде саме до шмиги! тепер тут дворянські вибори.
Після сеансу у Шрейдерса, пообідавши у Фрейлїха, несподївано опинив ся я на півпяному музичному вечері в дорогового офіцера — Ультрамарка. Тут почув такого віртуозу на роялї, на якого й не сподївав ся в такому закутку як Нижнїй-Новгород. Сей віртуоза — якийсь Татаринов. Між інчого — він грав кільки уривків з „Пророка“ і з „Гуґенотів“ Мейербера. Гра єго перенесла мене на семе небо.
2. Сегоднї зробив візит моєму натхненому віртуозові Татаринову і бачив у єго те, чого й не гадав собі у Н. Новгородї: бачив у єго Гюдена сущого, велелїпного! Дві отаких прекрасних несподїванки за оден раз — се високе і рідке раювання. Але щож за варвари Нижегородцї: вони знають Татаринова тілько яко урядника товариства, що будує залїзницю! а про малюнок Гюдена, навіть про самого Гюдена — чи й чув хто, опріч старого Улибашева. З ним я сегоднї спізнав ся в театрі. Се відомий біограф і критик Бетховена[1] і раз-у-разний провідач тутешнього театра.
3. Три днї зряду все несподїванки, та несподїванки все гарні. Се велика рідкість в тутешньому монотонному житю. Сегоднї провідав мене Густав Василевич Кебер. Завсїгди несподїваний гість. Він великий приятель Ф. Лазаревського; а сей, виїздячи з Нижнього, препоручив єму побачити ся зо мною. Добрий Густав Василевич сегоднї і справив препоруку свого і мого друга. Коли-б більш таких несподїванок, як би гарно проходили днї нашого життя.
- ↑ Моцарта.
