ваний олівцем, і повинно — добре похожий, бо не походить на малюнки такого роду. Але-ж хоч би він і не походив, так я все таки зроблю з єго список для себе, шануючи наймення сего сьвятого чоловіка.
(Тутечки намальований патрет Олександра Івановича Герцена).
(11-го нїчого не записано).
12. Сегоднї бачив в театрі „Станціоннаго Смотрителя“ — Пушкина. Я завжде був проти перероблювання; а отсей перероблений твір пішов дивити ся, не маючи що робити.
Отже показало ся, що переріб зроблено рукою майстера доброго; а грали єго на сценї незвичайно добре; найначе другу справу і сцени з трейтьої виконали так трагічно-натурально, що хоч би й найґенїяльному артистові, так булоб добре. Слава тобі, добродїю Владимиров! Слава й тобі, дядино Трусова! ти так натурально — люто справила ролю дїдички Лепёшкиної, що перед тобою зблїдла й сама Коробочка. Взагалї ансамбль драми вийшов таким прегарним, на якого я ніколи не сподївав ся. Коли-б були вусаті, абшитовані гусарини-дїдичі не гомонїли в льожі, так би я вийшов з театру зовсїм задоволений. До слова про дїдичів. Їх тепер видимо невидимо наїхало до Нижнього; — бачте — вибори. Усї вони, як один, з бородами і з вусами в гусарських, уланських і в інчих убраннях кінницї. Піхотинцїв, або моряків щось невидко. Розмовляють по між себе тількі по француському. Пиячать і гомонять в театрі: чутка йде, що орґанїзують опозицию проти визволення крепаків… Сущіе значить Французи!
13. Одержав листи від Щепкина і від Лазаревського. Старий друзяка пише, що приїде до мене на Різдво колядувати. Добрий друг, щирий! У єго на думцї подарувати Нижегородцям кільки спектаклїв. Який велелїпний праздниковий подарунок.
Лазаревський між інчого пише, що через Л. Жемчужникова одержав для мене 175 р.; а від
