єго чудорнацький твір? Мушу брехати. А через що? Просто ради ввічливости. Яка лукава ввічливість! Не тямлю достоменної причини, а мабуть вона є. Даль не придбав тут собі доброї слави, а чому? — Все таки не відаю. Якийсь тутешнїй гострослов скомпонував на єго навіть епіграму. Ось вона яка:
„У насъ было три артиста:
Двухъ не стало, это жаль;
Но пока здѣсь будетъ Даль,
Все, какъ будто бы, нечисто.
19. Учитель Француської мови в ґімназиї Брас росказав менї не давно жахливу подїю в Москві. Траґедия такого змісту. Ловкий, молодий ґвардіон привіз на залїзницї молоду дївчину, — красуню наче янгол. Привіз її до якогось не вельми публичного готелю. Погуляв з нею, як кажуть: „на славу“ — кільки день тай зник, покинувши її квітувати ся з господарем готелю. А у неї нї гроший нї пашпорту! вона втїкла з дому з своїм коханком, щоб в Москві звінчати ся з ним. Зник він і кінцї в воду. Господар готелю, людина обметана, подивившись на красуню, імкнув головою і підослав до неї зводницю. Зводниця приголубила її, заплатила набор в готелї і взяла її до себе на кватеру. Другого, чи трейтього дня вона утїкла від „доброї бабусї“ і прийшла до „частного пристава“[1]. Слїдом за нею туди-ж і патронка її, дала хабаря приставу. Пристав не вважаючи на всї змагання дївчини, що вона шляхтянка, що вона дочка єнерала, взяв тай вибив її різками, а тодї послав її в робітницький дім. Вона там за кільки день і Богу душу від дала. Жахлива подїя! І все отсе припадає на військових! Огидливий стан!
20. Під кермою п. Голиньскої і п. Варенцова охочі благородні субєкти лагодять спектакль з добродїйною метою. Спектакль складаєть ся з живих картин, та з концерта.
- ↑ Комісар полїциї. Перек.
