Сторінка:Кобзарь Тараса Шевченка. Частина трета (1895).pdf/207

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 197 —

кому повітї на лад українського старого штибу. Панська вигадка, але гарна і варта — щоб її переймали.

20. Обідав у К. Д. Кавелина і тутечки познаємив ся з Галаховим, що склав „русскую хрестоматію“.

21. До обіду тиняв ся по місту, у вечері пішов в театер. Спектакль взагалї був добрий, а увертюра „Вільгельма Теля“ — чарівна! Хвалений тенор Сітов — гірш за всяку звичайність; просто — ка-зна-що! а єму бють в долонї! Семен в ролї батька Линди-ді-Шамунї дуже гарний.

З театра зайшов до Білозерського; у єго був К. Д. Кавелин. З бесїди про минучу і прийшлу долю Славян, звернули до психольоґїї і до фільозофії тай пробалакали до 3-ої години ранку. Шкільничання; але чарівливе шкільничання.

22. Знов так само — без жадної мети вештав ся до обіду по місту, та вже не сам, а з Семеном. У вечері пішли з ним до землячки М. Л. Мокрицької, та до 2-ої години втїшали ся переливками з пустого в порожне.

23. Учора умовили ся ми з Семеном, щоб сегоднї в 1-ій годинї поїхати подивити ся на дачі. До півдня погода була гарна, потім пішов дощ затяжний і ми цїлий день дома просидїли. Читали Гумбольтового „Космоса“, та дивлячись у вікно говорили: „От тобі бабо і Юрьїв день“.

24. Гадки мої нїколи не вдають ся, алеж не спроможен не втїшати себе гадками. От напр. і сегоднї. Виходячи з господи, гадав так: спершу зайду до академїї, подивлю ся на виставу, потім заверну до Йордана — мого професора пришлого, потім до барона Клодта, тодї до грапинї Н. І., та вже у неї і обідати му. Так гадав, а стало ось як: в першій салї академії стрів ся з Зимбулатовим і Боришпольцем, — се мої давні і щирі приятелї. Нашвидку обійшли ми виставу і пішли до Зимбулатова. Увесь час до обіда минув за споминками! Я зовсїм задоволений невдачою.