У вечері зібрали ся ми з Михайлом піти до єго брата, до Василя, та зайшли до Семена і в єго просидїли цїлий вечер. Те ж невдача!
35. О 10-ій годинї ранку пішов попрощати ся з А. Н. Мокрицьким. Він їде до Москви. По дорозї зайшов до М. М. Сухомлинова, та по дорозї-ж завернув до барона Клодта. Полюбував з памятника „Неудобозабываемому“ і пішов в академію. В першій салї стрів Жемчужникова, а в останнїй Семена. З академії ми з Семеном поїхали на „Петербур. Сторону“, шукати дачу. Дачі знайшли, дали задатку і о годинї 6-ій вернули ся до господи. У вечері з Семеном же були у Н. І. Петрова і слухали безкраї і безплідні балачки про емансипацию.
26. На обідї у Сошальского спізнав ся з поетою Курочкиним і з єго братом Миколою — гарним, молодим чоловіком. Поета Курочкин богацько обіцює в пришлому. Дай Боже, щоб надїя моя справдилася.
27. Обіцяв художникові Лукашевичу — що сегоднї у єго обідатиму, та через свою розкиданість і збрехав.
28. Сошальский подарував менї годинника стїнового, а Василь Лазаревський — термометра. З ласки добрих людий маю головні інструменти, щоб дїяти досьвіди над акватинтою. А коли-ж я візьму до тих досьвідів?
29. Зайшов до Дзюбина. Не застав єго в господї. Попрохав снїдання і за те лишив єму, що трапив ся зі мною рукопис „Посланіє до мертвих, живих і ненарожденних земляків“. Та з своєї розкиданости написав „на память 1-го мая“.
30. Пішли з Семеном в лїтний сад. Думка була: оглядїти памятник Крилову. По дорозї зайшли в Казанський собор подивити ся на картину Брюлова. Овва! премудрі попи так її розумно та вдатно постановили, що й кошечими очима бачити її не спроможно. Гидко! По дорозї зайшли в Пассаж, полюбувати з красунь, що вештають ся там, та з Алеутських „болванчиків“. З відсїль пішли в лїт-
