нїй сад Прославлений „Пчелою“ і инчими часописями памятник Крилову нїчим не лїпше за Алеутських „болванчиків“. Несумнїні ґазетярі!.. Нїкчемний барон Клодт! Він, замість величавого старика, посадив лакея в демикитонному сертуцї з азбукою і з указкою в руцї. Барон не умисне досяг мети; вилїпивши отсю нїкчемну фіґуру і барелїєфи — саме про дїтий; і жадним чином не про дорослих. Бідолашний барон! Ти, теж неумисно, образив великого поету.
Ображені бароном — ми взяли човна і поплили на біржу. Полюбували з величавої салї біржевої, перейшли до скверу, подивили ся на обізян та на папуг і пішли на сталу виставу художественних творів. — Горопаха Тиранов! він і свою худорляву мазанину теж виставив. Скорботне, тяжке вражіння!
Находившись до невмоготи, ми переплили на човнї через Неву, перейшли через бульвар, полюбували з акватинти, що на вікнах у маґазинї Доціяри, взяли фіякра і поїхали до господи обідати.
У вечері був у Білозерського і у Круневича.
1. Прирадили ми собі з Семеном день перебути аби-як, а у вечері рушити до Катерингофу подивити ся там на празникову публїку. В першій годинї пішли ми на виставу в Академії. Зайшли до грапинї Н. Ів. Не було її в господї. Взяли до Остроградського: думка була у єго й пообідати. Не пощастило. М. В. і єго дружина В. Д. недужі, а дїтвора пішла гуляти. Ми й собі за ними. Повештали ся по набережю Неви і вернули ся до господи. А о годинї 8 у вечері, замість Катериногфа, пішли до Білозерського і весело балакали до першої години ночи.
2. Були з Семеном в Ермітажі — у філїї давного і нового різбарства. Мабуть їх позбирали з усїх дворцїв. Пречудесна думка! В філїї нового
