Сторінка:Кобзарь Тараса Шевченка. Частина трета (1895).pdf/218

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 208 —

„Фейерверкъ“ і „Разсказъ Охотника“ з комедиї Ільїна. Та так прочитав, що ми, слухаючи, бачили перед себе не 70-лїтнього старого Щепкина, а паробка пасьоного. Ґенїяльний актор і предивний старик! Пополам з горем і я вичитав своїх „Неофітів“. Не скажу, на скільки мене зрозуміли. Принаймнї слухали уважно.

19. О годинї 12-ій провів свого друга, вели кого М. С. Щепкина, на московську залїзницю. В Михайловськім театрі бачив Садовського в ролї Расплюєва („Свадьба Кречирскаго“). Опріч Щепкина я не відаю лїпшого коміка. Самойлов геть низше Садовського. Снїткова 2-га просто-лялька! О! якою-б гарною була Піунова моя незабутня!

До 4-ої години працював в Ермітажі. Обідав у давних моїх приятелїв Уварових. Сергій Уваров, — найвеселїйший в сьвітї товстюк — промовив ось який експромт до перекупника апельсинів:

„Напрасно, розносчикъ въ окно ты глядишь
Подъ бременемъ тягостной ноши;
Напрасно ты голосомъ звонкимъ кричишь:
„Лемоны, пельцыны хороши“.
Не обольщай меня мечтой;
Плодовъ привозныхъ изъ чужбины,
Нѣтъ, душу полную какой то пустотой
Не соблазнятъ златыя апельсины.
Я отжилъ жизнь свою давно,
И всѣ души моей желанья
Сосредоточилъ я въ одно
Разоблаченное отъ счастья ожиданье.
Напрасно разносчикъ и т. д.

У вечері був у Семена. Олександра Іванівна грала лїпші місця з Трубадура. Чарівно грала!