доби звернув до осту і я був би вільним! Ох! яке мордовання!
За обідом знов зняли бесїду про отих учорашнїх гостїв. Спасибіг комендантові, він на половину з'ясував отсю чудну подїю. Поміж учорашнїх гостїв не було головного провідцї отсего переполоху, не було астронома; він зіставав ся на пароходї і там робив свої раховання. Сего зьвіздочота вирядив гідроґрафічний департамент на те, щоб він перевірив астрономічні пункти по берегах Каспійського моря, ті пункти, що торік повизначував якийсь другий зьвіздочот. Отсе і єсть суща причина несподїваного приїзду парохода до нашого берега. А оті два учених, що пошанували наш горо́д і єго любих мешканок своєю гостиною, нїхто більш як оден урядник, — нїби то політичний аґент, — він їде на службу до гебрийського міста Баку; а другий, учитель письменства з астраханської ґімназиї, він користуєть ся з вільної години вакаций. Сливе чи не земляк він мій, бо через тутешнього пляц-ад'ютанта переказав менї поклон. За се я єго сердечне дякую.
Ото-ж і виходить, що на превелику дивовижу наших романтичних дам, таємнича подїя з'ясувала ся вельми просто, і навіть прозаічно. Але та новина, яку переказав отой-о урядник, що пливе до Баку, здаєть ся менї нї що більш, як просто вигадка єго самого, великого в пришлому адмінїстратора. Він розповів, навіть з подробицями, що органїзувало ся камерчеське товариство пароходної плавби по Каспійському морю, узявши собі основи Трієстського Льойду і вже закликає до себе на службу морських офіцерів; далї додав, що за службу йти муть і чини і що вже настановлено трох директорів, а він, отой-о в пришлому великий адмінїстратор простує до Баку на посаду помічника директора, якогось барона Вранґеля і брати ме річної платнї 1500 рублїв. Ну що робити ме той Льойд на Каспійському морі? яку роботу довірить він отому директорському по-
