Між містом Кременчуком, а містом Ромном[1] лежить великий чумацький шлях — Ромодан. Звідки взяла ся така назва — запевне невідомо; а чумаки розповідають ось яку билицю.
У Крукові, що стоїть на правім боцї Днїпра проти самісенького Кременчука, жив колись богатий пребогатий чумак — Роман. Що лїта Божого виряжав він дві валки возів — по двадцять на кожну, — одна йшла на Дін по рибу; друга в Крим по сіль. До першої Пречистої Романові чумаки-наймити вертали ся в Круків. Половину навезеного добра — скидали в комори, а другу половину сам Роман з своєю валкою віз у Ромен. Ишов він от яким шляхом: спершу на Хорол[2], так що Золотоноша була йому в праворуч, а Веселий Подол в лїворуч: потім вже з Хорола брав він на Миргород, з Миргороду на Лохвицю, а вже з Лохвицї на Ромен. Так от й посудїть, яку отсе він кружину робив?! Се й задля поштаря так не аби-що, а вже про чумака так нїчого й говорити! Отраз якось Роман, спродавши в Ромнї своє добро, що гуртом, а що на роздроб, думав вертати до господи та спинив ся трохи біля коршми, біля тієї самої коршми, що й досї стоїть собі за Ромном під вербами на шляху, що йде на Лохвицю та на Зїньків, і на Ромоданї. А там під вербами біля коршми тодї стояло вже десятків зо два розпряжених возів чумацьких: инде попід возами сидять собі добрі люди та горілочку кружають.
