Сторінка:Кобилянська. Ніоба (1929).pdf/38

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

37

йога цілого, чи пораненого, чи пошматованого, чи кров'ю облитого?.. Бо вже й таке з ним траплялося, що привозили його напів мертвого, без свідомости. І так то вона мусіла все перед хорим таїти, залагоджувати, щоб ще більше не нищити хорого гризотою! Всі закидки й упевнення виходили й так нінащо. Горе й наліг у тім їх нещасливім сині були сильніші, за усякі його постанови, упевнення або грозьба з їхнього боку. Навіки пропаща дитина!

Таким уже й постарівся при них у господарстві; помимо наук, пересторіг і строгого нагляду зі сторони батька й її, вийшов з Андруші налоговий п'яниця, яких у селі, окрім нього, ледве чи кількох ще було.

VI

В кімнаті панувала глибока тишина. Старенька мати не ворушилася, а Осип, закуривши собі цигаретку, вдивлявся задумчиво в заметільницю на дворі.

Здавалося, що мовчання було тепер обоїм пожадане, та що обоє немов одним і тим самим предметом займалися в тій хвилині.

Син обернувся нараз до матері, та завваживши утомлений вираз в її обличчі, немов відгадав течію її думок.

— Де дівся знов нині Андрушка? — спитав. — Надворі починається заметільниця. Гляньте, мамо, завтра будуть дороги знову завіяні. Мені видиться, що йому було вчора замало пиятики й він хоче собі ще нині надолужити. Це ж підлота крайня! — скипів, — зважаючи на те, що ви лише ледве день-два тут зостанетеся!