наших Запорожцїв бував червоний прапор). Зелений колїр — сьвятий для Араба. Хто з них побуває на богомілю в сьвятому місцї Мекка, той носить на голові зелену повязку. І як такий умре, то й на могилї в його поставлять памятник — стовп з зеленою повязкою.
Люди, що живуть в оазї, дуже бережуть воду і вміють добре нею користувати ся, проводять її рівчаками по саду і по грядках.
Чудова оаза, що здаєть ся подорожному раєм, — є тюрмою для людий, бо вони не можуть далеко відходити від неї, бо кругом пустиня. Часом вона стає могилою для всїх, що там жили: від спеки вода загниває, заводить ся хороба і вигублює людий.
Та всеж оаза — то щастє у пекольній пустинї. І саме слово оаза означає по арабськи — „втїха“. Араби колись пішли війною по сьвіту, опанували нові землї, та й там завели щось подібне до своїх оазів. Приміром, в Андалюзії (Еспанїї) бачимо сади, обгороджені камінєм наче острови, а кругом їх — укриті порохом піском вулицї. В садку поставлені будівельки з рівними стовпами, наче пальмовими цівками; маленький потічок
