Старого Сьвіту (білого, жовтого і чорного).
Три рідні брати вмирали без води, блукаючи по палючих пісках пустинї. Аж ось вони побачили жерельце. Менший брат перший добіг до води, він напив ся і скупав ся в криницї і тїло його зробило ся нїжно рожевим. Прибіг середний брат. Води вже зоставало ся в жерелї небагато і він тільки зарив ся в вохкий пісок; його тїло зробило ся золотисто-жовтим. Потім прийшов старший брат, але для його вже не зостало ся нї крапельки води; він тільки притуляв свої руки до ледве вохкого піску і через те тільки на долонях його шкура трохи посьвітлїйшала. З того часу брати розійшли ся і між ними почала ся ворожнеча, котра тягнеть ся до сього часу.
Так, нїби то, настали народи білі, жовті і чорні.
Та лєґенда-казка нагадує нам, яку велику вагу для людий має вода. Европейські народи розвили ся ранїйш і більш від инших, — в значній мірі завдяки своїм річкам і потічкам, що їх богато в Европі. Азія в значній частинї покрита пустинями і сухими степами. Незграбний суходіл Африки теж має
