Дуже довгу і складну історію має кожде, хоч-би найменше жерельце, що вродило ся десь серед моху і скоро зникає. Оті блискучі крапелини пройшли довгу-довгу стежку під землею перше, нїж вийшли на сьвіт. Бачили вони в глибинї глину, усякі піски, вапно, камінь. Були вони і снїгом, і ледви помітною хмариною і білим шумом на морській филї. Промінь сонця блищав у крапелинах усїми красками; блискавиця дїлила воду на ті частини, з котрих вона зложена, — а потім знову вони єднали ся. Усї сьвітові сили неба і землі працювали для безконечних відмін і мандрівок крапелини води. Сама вона — цїлий сьвіт, такий, як і инші сьвіти, що своїм шляхом ідуть у сьвітових просторах.
Мало хто з нас сягає думкою за всїми відмінами крапелини води, за всїми мандрівками на небі і на землї. Ми тільки бачимо, як криничка, жерельце вродило ся під горою, як вода потічком побігла долинами, аж поки добігла до річки і злила ся з нею.
