Перейти до вмісту

Сторінка:Коваленко Г. Українська історія (1912).pdf/232

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Тільки в пізніші роки дозволено було містити мовою українською повісти й оповідання.

Давно вже почався український театр. Та не було окремих українських драматичних товариств, хіба любителі давали коли-не-коли українські вистави, або російські драматичні товариства ставили иноді українські п'єси. У семидесяті роки минулого століття робилось багато заходів, щоб дозволено було заснувати український театр. Та в згаданому вже указі 1876 року заборонені були зовсім українські театральні вистави.

Року 1881-го пощастило здобути дозвіл завести українське драматичне товариство й давати українські театральні вистави. Коло заснування і впорядкування тієї справи багато працював „батько українського театру“ Марко Кропивницький, великий артист письменник драматичний. Скоро український театр здобув собі добру славу. У ті часи, коли не було українських часописів, мало було й книжок, — в українському театрі слово наше лунало прилюдно, будило національну свідомість.

Де-далі свідомість зростала поміж українською інтелігенцією, й се виявилось виразно на зрості письменства, видавництв. Найбільше виявився той зріст свідомости під час відкриття памятника Іванові Котляревському в Полтаві, року 1903-го. Се вперше за нових часів Українці могли з'їхатись у великому числі й виступити прилюдно.

Маніфест 17 октября 1905-го року подавав великі надії на кращий, вільніший лад, Такий лад, як намічено в тому маніфесті, давніше заведено в західних сторонах і зветься конституцією. При конституції забезпе-