Перейти до вмісту

Сторінка:Коваленко Г. Українська історія (1912).pdf/233

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

чується вільність кожній людині, аби вона тільки не робила злочинства; вільно кожному приставати до якої хоче віри, закладати без особливого дозволу товариства, спілки партії; вільно кожному друкувати книжки й часописи, дбати про кращий лад у державі. Закони видаються й податі накладаються тільки за згодою вибраних з народу депутатів.

З того всього, що зазначено в маніфест 17 октября, далеко не все ще увійшло в життє. Проте впала заборона, що лежала на українському слові: стало можна заводити украінські товариства просвітно-культурні, видавати всякі книжки й часописи. Тоді слово українське залунало голосно перед усим світом і кликало народ до відродження, до культурної праці, до кращої, славної будущини.