— І ось останні роки ми маємо колосальне зрушення — запрацювала одна з найбільших станцій ЗАГЕС, розпочата ще 1922 року, і не якнебудь, а суботником. Вийшло тоді понад 4.000 пролетарів і поклали початок цій величезній споруді. Трохи смішно згадувати тепер. Ми, бач, тоді гадали, що будівництво станції нам обійдеться в… півтора мільйони карбованців. Зараз за пляном п'ятирічки будуємо низку нових станцій і заводів.
Друге наше запитання було про стан сільського господарства.
— Сільське господарство, — відповів тов. Махарадзе, — загалом у нас відстає. — Ми не маємо великих просторів, умови нашого господарювання надзвичайно тяжкі: оброблення землі ведеться прямо таки в первісні способи. Але в нас є прекрасні умови для розвитку вищих культур. У нас прекрасно зростає чай, помаранчі, лимони, лікарські трави.
Ми віддаємо цьому велику увагу й вже маємо чудові наслідки.
Щождо культурного будівництва, то й воно відмінне від вашого. Закавказзя уявляє з себе суміш національностей й деякі національності стоять на дуже низькому культурному рівні й тому зайве говорити про умови роботи в цій галузі. І лише вірне здійснення ленінської національної політики об'єднує нас у братерський союз.
— Грузинська культура, зокрема література, завдяки своєрідним історичним особливостям була замкнена в собі. Революція прорвала цю замкне-
