Сторінка:Ковтун Іван. Крилатий рейд (1929).pdf/41

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

— Товариші! А де ж „Старий Рубака“, Бельський і Майоров?

Ми почали озиратися і дійсно: ні Левицького, ні Бєльського, ані Майорова близ нас не було.

Німа сцена.

Нічого сумніватись. Факт, що товаришочки якимось чином умудрилися лишитися біля ЗАГЕС'у — кілометрів за 15 від Тифлісу…

13

В пізній обід повернулися до Тифлісу й Бєльський (художник і коресподент „Комуніста“), Майоров і Левицький. Повернулися чорні, закурені, принесли з собою низку страшних оповідань. Розповідали навіть, що мужній і сміливий Левицький, як леґендарний Зигфрид, забив у горах страшного дракона. І, коли ми скептично поставилися до цієї події, товариші змушені були признатись, що убили вони таки не дракона, а ящірку, але яка все ж таки дуже нагадувала собою страхіття.

Загалом Старий Рубака почував себе героєм, розповідаючи про те, як вони відстали та про свої пригоди.

Але, дорогі читачі, ніж писати далі, я мушу сказати вам, хто ж, нарешті, цей славнозвісний Старий Рубака. У вас мабуть це слово викликає образ вусатого чолов'яги, чином не нижче штабскапітана, який шукає найменшої зачіпки, щоб викликати вас на дуель і зарубати. Мушу вас розчарувати: Старий Рубака — це ніхто інший, як наш дорогий, улюблений мизунчик 17-літній Левицький