Цю сторінку схвалено
Пропливають станції, полустанки й роз'їзди. Лишається позаду Дегестан і Кубань.
Ростов. Перша розлука: група делеґатів пересіли в інший потяг.
За Ростовом поодинці прощаються делеґати і виходять, бо вже Донбас.
На одній станції злазить і Майоров, щоб пересісти в інший потяг.
Він кріпко тисне мені руку й щиро замість слів прощання каже:
— Знаєш що, приїжджай до мене в Нікопіль.
12 травня у вечірніх сутінках заіскрився Харківський вокзал, і така ж радість, як тоді, коли рушали в крилатий рейд, охопила нас.
Рейд закінчено!
Здрастуй, мурований, задимлений і рідний Харків, привіт тобі від братніх Республік, привіт! Ще раз — здрастуй мурований, рідний, задимлений Харків! Здрастуй!