Сторінка:Ковтун Іван. Крилатий рейд (1929).pdf/56

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Пропливають станції, полустанки й роз'їзди. Лишається позаду Дегестан і Кубань.

Ростов. Перша розлука: група делеґатів пересіли в інший потяг.

За Ростовом поодинці прощаються делеґати і виходять, бо вже Донбас.

На одній станції злазить і Майоров, щоб пересісти в інший потяг.

Він кріпко тисне мені руку й щиро замість слів прощання каже:

— Знаєш що, приїжджай до мене в Нікопіль.

12 травня у вечірніх сутінках заіскрився Харківський вокзал, і така ж радість, як тоді, коли рушали в крилатий рейд, охопила нас.

Рейд закінчено!

Здрастуй, мурований, задимлений і рідний Харків, привіт тобі від братніх Республік, привіт! Ще раз — здрастуй мурований, рідний, задимлений Харків! Здрастуй!