У Відні надруковано в ХІХ. в. „Русько-угорську граматику“ Івана Фогоросі, 1833 р., опісля „Церковиту исторію“ Андрея Балудянського, 1851, дальше збірник „Поздравление Русиновъ“ р. 1851 — 1852, де є твори Духновича, Нодя, Павловича і и.
У Відні друкуються у „Вѣстнику для Русиновъ австрійськоѣ державы“ твори Духновича, Гомичкова і и. Тут надркував р. 1851 Николай Нодь „Народныя пѣсни“ i „Память изъ одпуста добрымъ дѣтемъ“.
Пізнійші спроби засновання друкарень на Підкарпаттю для церковно-словянських книг натрафляють на непереможні трудности, що спонукає друкувати книги в сусідних землях.
Ще з початком XIX. в. друкує І. Кутка р. 1803 свій „Катехизисъ“ а єпіскоп Андрій Бачинський „Библію“ р. 1804 в Будимі.
Там друкуються церковні бесіди М. Лучкая р. 1831 ар. 1830 його „Граматика“ („Grammatica Slavo-Ruthenorum“).
Тамяже виходить друком „Лѣствица“ Олександра Мигалича р. 1847, — і „Катехизисъ“ р. 1851 „Молитвенникъ“ 1854 Духновича та богато инших творів.
Значну частину своїх творів друкують визначні письменники Підкарпаття в Галичині.
І так Духновичів твір „Добродѣтель превышаєть богатство“ надрукований в Перемишлі р. 1850. Йогож „Народная педагогія" виходить у Львові 1857 р. Тут появлюються р. 1855 — 1856 проповіди С. Мустяновича, „Цьвѣтный кошичокъ“ Яновича 1853 р. і и.
В Коломиї надруковано p. 1866 комедію Лопуха-Максимовича „Семейноє празднество“.
Богато творів знаних письменників Підкарпаття як Духновича, Павловича, Кралицького і инших появляється в галицьких альманахах і періодичних часописях.
Щойно в другій половині ХІХ. в. засновано друкарню із церковно-словянськими і руськими т. зв. гражданськими черенкам Карла Єґера в Ужгороді, де появилася р. 1863 „Догматика“ Н. Гомичкова 1864 його „Мѣсяцесловъ“ а від p. 1867 друкується там тижневник „Свѣтъ“.
Такий стан був спричинений несказано важними умовами народно-культурного і політичного життя; важкою зморою ляг він на друкарську продукцію, на просвіту і письменство Підкарпаття.
Недостача друкарень спонукувала грамотних людей переписувати книги або спроваджувати їх із сусідних або й дуже далеких словянських і несловянських земель.