Тою обставиною можемо пояснити факт, що на Підкарпаттю переховалися незвичайно цінні й рідкі словянські палєотипії вже з найдавнійшого періоду розвитку словянського друкарства.
І так бачимо в Ужгородській єпіскопській бібліотеці знаменитий краківський „Часословець“ з р. 1491. Швайпольта Фіоля — перший українсько-церковно-словянський друк.
З дальших незвичайно рідких палєотипій треба згадати довершені в сусідній Молдавії друки: „Четвероєвангеліє Филипа Молдовѣна“, р. 1546, „Четвероєвангеліє“ Братнівське з р. 1565, Сас Шебешський Збірник з р. 1580. Книги ті зберігаються в епіскопській бібліотеці в Ужгороді.
В тій самій бібліотеці бачимо знамениті видання венецькі як „Служебникъ“ Божидара Вуковича, Венеція р. 1519; „Сборникъ“ Божидара Вуковича, Венеція р. 1538; „Слѣдованая псалтирь“ Винкентія Вуковича, Венеція 1561.
Дальше бачимо тут палєотипії з инших земель, як „Тріодь Цвѣтная“ Стефана Скодрського, надрукована в Скодрі, 1563; — „Тріодь Цьвѣтная“ надрукована в монастирі Мрькшина церква, р. 1566, Єромонахом Мардарієм.
На незвичайно тісні звязки південного Підкарпаття з рідним матірним пнем вказує велика многота цінних палєотипій, що друковані на українських землях. Тут належуть.
Острожська Біблія зр. 1581, яка зберігається на Підкарпатті в кількох примірниках, між инишими в епіскопській бібліотеці в Ужгороді, в церковній бібліотеці в Порошкові ужгородського комітату, в селі Бедевлі в Марамороші.
В Ужгородській епіскопській бібліотеці знаходимо дальше: Стратинський Служебник 1604; Стратинський Требник з р. 1606, Служебник, надрукований в Євю 1641; „Небо Новоє“ Йоанікія Ґалятовського, Київ, 1665; „Златоустъ“ Острожський з р. 1595, „Маргарить“ Острожський з р. 1595; „Євангеліє Учительне“, видане Балабаном у Львові 1606; „Месія Правдивый“ Йоанікія Галятовського, видання Київської Печерської Лаври з р. 1669, „Ключъ разумѣнія“ Йоанікія Ґалятовського, виданий у Львові 1663 р.; „Мечъ духовный“ Лазаря Барановича, виданий у Київі, 1666 р.; „Тріодіонъ“, виданий у Київі 1627 р.; „Октоихъ“ вид. у Львові 1689 р.; „Народовѣщаніє“ Почаївське з р. 1768 i инші.
В бібліотеці Боронявського монастиря бачимо: „Тріодіонъ“ Львівський 1664; „Ключ разумѣнія“ Ґалятовського видання Київське з р. 1659.
