Сторінка:Колесса О. Рукописні і палєотипні книги Південного Підкарпаття. 1927.pdf/9

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

До першої катеґорії належуть рукописі знаменитих романів „Александрія” та „Варлаам і Йоасаф“.

Незвичайно замітні є рукописні тексти „Александрії“. До рукописі Ю. Жатковича, що описана Франком у „Карпаторуськім писменстві“ (записки Н. Т. Ш. Львів 1900) прибула ще опублікована Др. Панкевичем Тишівська „Александрія" з початку XVIII. в. (Науковий зборник, Товариства „Просвіта“ в Ужгороді, I, p. 1922) — та описана тим самим автором Пістрялівська рукопись „Александрії" з р. 1774.

Важна рукопись „Александрії" з другої половини XVII в. зберігається у мене.

Ті повісті переписувані на Підкарпаттю, се дальші докази тісних звязків тої країни з широким культурним світом.

Велику вагу для історії літератури мають рукописні збірки світських та духовних віршів Підкарпаття із XVII. до XVIII. в. опубліковані або описані І. Франком, В. Гнатюком, Е. Стрипським, М. Возняком і иншими.

Три таки збірники пісень з XVII. та XVIII. в. удалося мені віднайти в часі моїх подорожей по Підкарпаттю, і я приготовлюю іх опис і тексти до друку.

Замітити треба, що першу запись історичної народної пісні Підкарпаття оголосив чех Ян Благослав у своїй граматиці з р. 1571, то є пісню „Дунаю, Дунаю чему смутен течеш“, про воєводу Стефана.

Ся пісня як і підкарпатська пісня про Клокочівський образ, що відноситься до облоги Відня Турками p. 1683 (перехована в рукописнім збірнику пісень з р. 1724, що виготовлений в Камінці в спижськім комітаті), показує нам як ся забута країна відкликувалася на великі світові події.

Не стану тут переходити всіх рукописних засобів Підкарпаття.

Тих, що блице інтересувалибися сею темою відсилаю до спеціяльних праць І. Франка, В. Гнатюка, А. Петрова, І. Стрипського О. Колесси, І. Панкевича та инших а між ними і чеських дослідників Дра, Ф. Тіхого, проф. М. Вайнґарта Й. Вашіци.

Вже сей короткий, з огляду на час, огляд показав нам, яке богацтво рукописних книг видало Підкарпаття почавши від XI. в.

Ся розмірно велика многота рукописних книг так цінних для нинішного дослідника – се наслідок факту, що Підкарпаття не мало у відповідному часі друкарень, які моглиби заспокоювати його духові потреби.