Перед Ним коліна своі згинаэ,
Творця пізнавши своэго.
Пастирям вісти тіі обвістив
Ангел, як пасли у ночи;
Проте утішно в Вефлеэм спішно
Біжать, як тілько ім мочи;
Радість взивають, дарунки дають
Які лиш мали, Владиці:
Радуй ся, Пастирю, з неба зісланий
В убогім вертепі нам показаний,
Задля заблудших прийшовший
Здалека царі ідуть со дари
Від сходу до Вефлеэму;
Ладан і злато і смирно надто
Приготовані суть Эму;
Туди ся зближають, Ірода питають:
Де народив ся цар слави?
Зьвізда бо нам ясна Того явила.
Котрого Пречиста Діва повила,
Пожаданого Месію.
Як в стайні стали, дари віддали,
І честь з поклоном Цареви,
Богу сьвятому і эдиному
Всеі твари Господеви.
Ангел ся показав, у сеі путь ім вказав
До землі сноэй відійти;
