багато оповідань, але через те, що я веду свій рід у прямій лінії від Гуґа Баскервіля й чув це оповідання від мого батька, а він від свого, то я записав його в тій певности, що все сталося дійсно так, як оце тут викладено. І я хотів, щоб ви, сини мої, повірили, що те саме Правосуддя, яке карає за гріхи, може за них також милостиво простити, і що немає прокляття настільки тяжкого, щоб молитвою й каяттям не можна було його зняти. Навчіться з цього оповідання не тільки страху перед наслідками минулого, але й обережности на будуче, щоб ті низькі пристрасти, від яких наш рід так тяжко постраждав, не розгулялися знову й не довели нас до згуби.
»Отже, знайте, що в часи Великої Революції (історію якої, написану ученим льордом Клярендоном я гаряче рекомендую Вашій увазі) маєток Баскервілів належав Гуґові котрий безперечно був дикий, грішний і безбожний чоловік. Це все сусіди, правду кажучи, могли простити йому, бо святих не дуже багато бувало в нашій околиці, але в нього була якась надзвичайна жорстока і скажена вдача, через яку імя його було
2*
19