— Так, я досить довго думав за цілий день.
— Що ж вам здається?
— Дуже заплутаний випадок.
— Так, справді дуже надзвичайний. Є дуже інтересні пункти. Оця переміна в формі слідів, наприклад. Як ви це розумієте?
— Мортімер сказав, що льорд ішов навшпиньках ту частину алєї.
— Він тільки повторив те, що якийсь дурень сказав на слідстві. Чого б чоловік ішов навшпиньках по алєї?
— Ну, а що ж?
— Він біг, скажено біг, тікав, аж поки серце не розірвалось, і він не впав ниць мертвим.
— Від чого він тікав?
— Отут лежить наша проблема; є вказівки на те, що він був смертельно переляканий раніш ніж почав бігти.
— Звідки ви це можете знати?
— Я думаю, що причина його страху була, з того боку, де степ. Якщо це так, а це дуже ймовірно, то тільки людина, яка стратила голову від страху, буде бігти від хати, за-
48
