Хольмс кілька хвиль придивлявся картці, потім нагло здивовано крикнув. Обличчя його змінилося з перераження.
— Я задовго дозволяв сій справі розвиватися своїм порядком, сказав він. Тепер належить як найскорше вмішатися. Коли ще нині відходить потяг до Норт Вельшему?
Я подивився на розклад потягів. Останній потяг тільки що відійшов.
— В такім разі мусимо завтра виїхати першим потягом. Наша присутність необхідна. А! Ось несуть відповідь на телєграму!
За хвилю увійшов до покою післанець з телєґрафа. Хольмс швидко перечитав депешу й уривчато сказав:
Кебіт упав в небезпечні тенета.
Ледве ми приїхали до Норт Вельшем і висівши на стації, замовляли собі візок для дальшої їзди, до нас підійшов начальник стації і спитав:
— Панове напевно з таємної поліції?
Шерльок був сим неприємно вражений.
— Чому вам се здається? відповів він урядникові.
Бо тільки що прибув також пан Мартін з Норвічу. А може ви лікарі? Вона ще жиє,
