Сторінка:Кониський.Вибрані твори 1.pdf/104

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

— Олешко! Олешко Наум! звідкіля ти взявся?! — дивувалися люди й на якийсь час забули й про пожежу.

— З неба впав, дурні! Ха, ха, ха!

Олешко реготався несамовито й плескав у долоні.

— Добре горить! важно горить! Ха, ха, ха! Є де руки погріти! Ха, ха, ха! Є де люльку запалити! А що, добре? чи й мій ланок тут згорить? Ха, ха, ха! А Настя де? де Настя? Отам? там?..

Олешко вказав на стіг сіна, що вже палав навкруги, розігнався, що сили було, й плигнув в огонь.

За годину витягли вже мертве, обгоріле Олешкове тіло 

17–29. IV. 1885.