Потрібне до щоденного вжитку знаряддя виробляли далі З каміння, як зброї вживали вигладжених кремяних сокир, списів і стріл. Зброя з бронзи була ще великою рідкістю, доступною хіба лише начальникам племен або взагалі людям багатим. Бронзові перстені, нашийники, нараменники, брансолети, шпильки, — що зрештою попадаються лише в приграничній з Галичиною полосі, — показують, що бронза була предметом багатства, як срібло й золото.
Залізо.Культурні краї старинного Сходу, Вавилопія та Єгипет, познайомилися із залізом майже в той сам час, що з міддю та бронзою, тобто в III-ім тисячеліттю пер. Хр. Одначе не вміли його гартувати, тому не вживали його до виробу знаряддя. Гартоване залізо, сталь, появляються щойно в другій половині 11-го тисячеліття та на переломі від II-го до 1-го тисячеліття пер. Хр. поширюються в краях південної, західної та середущої Европи. На західно-українські землі гартоване залізо прийшло в V II-ім ст. пер. Хр. мабуть одночасно з двох боків: із сходу від скитів і з південного заходу з области гальштатської культури. Скити, нарід іранського походження, поселилися ок. 700 р. пер. Хр. на чорноморських степах, виперши відсіля трацьких кімсрійців. Гальштатська культура, так названа від місточка Гальштат (Hallstadt) в Горішній Австрії, де розкопано поверх тисячки гробів з багатим інвентарем, розвинулася під кінець ІІ-го тисячеліття пер. Хр., досягаючи в часі між 700— 500 р. пер. Хр. вершка свойого розвитку. Варто завважити, що з настанням залізної доби вироби з бронзи існують і розвиваються далі, лише все більше обмежуються до царини прикрас; не зникають навіть камяні предмети, але здебільша мають вже радше обрядове ніж практичне значіння.
Лужицька культура. В початках залізної доби появляються на західних окраїнах Холмщини й Підляшшя вироби, які зараховують до лужицької культури, названої так тому, що великі цвинтарища з такими виробами найдено в Лужичах, на північ від Чехії. Біля Синяви (над долішним Сяном) відкрили перед кількома роками групу гробів без курганових насипів
