Сторінка:Кордуба Мирон. Історія Холмщини й Підляшшя. 1941.pdf/4

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

долітця, які прикріпляли до стріл і кістяних гарпунів; з креміню робили також такі ножики і шкрабачки, зішкрабувати мясо із шкіри. Замітне, що всі ці прилади, які тепер находимо на піскових видмах Холмщини й Підляшшя, є дуже невеличкі, дрібонькі як діточі забавки. Вони зовсім подібні до виробів, що їх подибують у Франції й зараховують до т. зв. тарденуаської культури, названої від оселі Trère-en-Tardenois. На думку деяких учених оця культура припадає на 7000–6000 літ пер. Хр., але це тільки здогад.

Новокамяна доба. Тарденуаська культура була перехідним етапом від старокамяної до новокамяної доби. В новокамяній добі люди почали вигладжувати своє камяне знаряддя, спершу лише на кінцях, щоб його ліпше загострити, та просверлювати діри, щоб туди встромити деревяну ручку. Навчилися ліпити з глини посуду (кераміка) й будувати собі постійні садиби. Потім почали просвоювати собі щораз нові роди звірят та управляти деякі кормові ростини. Мерців ховали в гробах, справляючи їм обрядові похорони. Очевидно, все це не прийшло нагло, лише спроквола, з постепенним розвитком культури, та не виступає в усіх краях у тому самому часі.

Надбужанська культура. В новокамяній добі розвинулася на західно-українських землях окрема культура, яку назвали надбужанською, хоч вона охоплювала також майже цілу Галичину та південне стоковище Припяті аж по Дніпро, тимто й треба б її радше назвати західно-українською; одначе, щоб не вводити баламуцтва, задержуємо тут стару назву. Головною рисою цієї культури, тобто рисою, яка відрізняє її від інших тогочасних культур, є питоме їй кремяне знаряддя. Великі зложища буро-чорного крейдяного креміню, що находяться в південно-волинській горбовині, давали знаменитий матеріял, який поміг розвинути своєрідний промисел камяних виробів та допровадити його до доволі високого ступеня технічного розвитку. Найважнішими виробами були сокири, серпо-пилки і наконечники (вістря) до списів та стріл. Сокири були спершу незугарні, грубі з півкруглим лезом та опуклим обухом так, що цілість мала овальний (яйцеватий) вид; лише лезо було вигладжене. Такі сокири найдено в Гонятині (на південь від Крилова),