кілька рівнобіжних ліній. Від цього приладу назвали так прикрашену посуду гребіневою керамікою. Гребінева кераміка розвинулася спершу в середущій частині східної Европи, відкіля поширилася на захід по Балтійське Море середущу Вислу і Вепер.
Скриневі гроби.З цієї доби походять також найстарші гроби, збудовані з грубих плит піскового каменю, зложених у форму великої скрині; власне тому зовуть їх скриневими гробами. В середині скрині лежить звичайно кілька кістяків, чоловічих і жіночих, покладених боком, з підігненими ногами й руками, значить, це були родинні гроби. Крім кістяків находимо там також різні предмети щоденного вжитку, як сокири, серпо-пилки, наконечники до стріл, ножики, що їх складали небіжчикам до гробу, щоб ними користувалися на тім світі. Попадається також і кераміка, а саме кулисті амфори з високою шийкою та двома або чотирьома невеличкими вухами і півкулисті кухлики з двома вушками, приміщеними здебільша одно біля одного. Ця посуда має темну, деколи блискучо-чорну краску. Шия та горішня частина черева зарисовані густим орнаментом. Орнамент складається з трикутників, звернених гострим кінцем удолину (т. зв. вовчих зубів) і ромбиків; вовчі зуби й ромбики оббігають поземими рядками довкола посуди, чергуючися на переміну з собою. Досі найдено на Холмщині лише три скриневі гроби: у Волі Городецькій, на схід від Томашева, у Войславичах, на південь від Холму, і в Ульвівку, на західнім березі Буга, на північ від Сокаля[1]). На захід від
- ↑ Зазначуємо, що в давнину галицька земля засягала на півночі лише по лінію: Краковець — Немирів — Жовква — Камінка Струмилова. Диви далі на ст. 31. Гріб у Войславичах відкопано щойно в 1935 році.
Вже в часі друку книжки вдалося дістати відомість ще про два скриневі гроби. Один з них в Мідниках, грубешівського повіту, на Холмщині; другий в Хоєвій, на Підляшші, біля шляху, що веде з Брянська до Більська. Таким чином число скриневих гробів стверджених на описуваній нами території збільшується до пяти. Крім цього на області с. Сулова, замійського повіту, найдено дві амфори (одну кулисту, другу банясту) і миску, що походять мабуть також із скриневого гробу.
Серед камяних сокир (топорів) Холмщини звертає на себе увагу базальтова, дуже дбайливо вигладжена сокира, найдена в 1937 р. в с. Гусиннім, грубешівського повіту; проф. Антонєвіч зараховує її до типу „з гудзоватим обухом”, питомого т. зв. культурі лійковатих чарок.
