З новокамяної доби мають ямові гроби, вкопані в землю на ½—¾ м. В них находимо лише по одному кістякові в скороченім положенню, подібнім як у скриневих гробах. З камяного знаряддя найчастіше попадаються сокири. Вони відрізняються від попередньо описаних перш за все цим, що мають просверлений отвір, куди встромлювали топорище. Ця новина спричинила також зміну вигляду сокири, бо в місці просверлення вона мусіла бути ширша. Форми вістря бувають різні, від майже простолінійних до півокруглих, загнених луковато взад аж по половину довжини сокири (в Чернилянці яворівського пов.). Ці останні є, питомі т. зв. фатіянівській культурі, що витворилася в середущій Росії. Крім сокир находимо в кургановнх могилах серпо-пнлки, наконечники, ножики та інше кремінне знаряддя, зовсім подібне до інвентаря скриневих гробів і отвертих стоянок.
Шнурова кераміка. Посуда новокамяних Кургановых могил належить до т. зв. шнурової кераміки. Цю назву дістала тому, що ганчарі обвивали посуду, ще заки вона висохла, шнурком, і таким чином витискали на ній різні взірці. Шнурова кераміка розвинулася спершу в Німеччині, а відсіля, під кінець новокамяної доби, стала швидко поширюватися по сусідніх землях, досягаючи на сході Дніпра, на півночі балканського півострова. Типовими посудами цієї кераміки є: череватий горнець з короткою шиєю і дзвонувата чаша, що їх найдено в Брусні, на схід від Чесанова. В курганових гробах находимо також нордійські кулисті амфори, але із шнуровим орнаментом. З інших предметів попадаються в них, а також в отвертих стоянках, кістяні шила, бурштинові привіски у виді плоских кружків і глиняні та камінні пряслиці. Проверчені сокири і шнурова кераміка показують, що курганові могили є, пізніші від скриневих; вони походять з кінцевого розділу новокамяної доби, з другої половини ІІІ-го тисячоліття пер. Хр.
Населення. Які люди заселювали Холмщину й Підляшшя в часах надбужанської культури — не значмо. Поміри кістяків найдених у скриневих та курганових гробах показують, що вони мали подовгасті че-
