репи, тобто належали до типу довгоголових.[1]) Спираючиея на думку деяких учених, що правітчина індо-европейських народів находилася в південній Скандинавії та в Ютландії, археолог Косіння виступив із теорією, що поширення нордійської культури на захід, південь і схід е археологічним доказом тогочасного розселення індо-европейських народів, при чому східні індо-европейці (арійці) і балтословяни посувалися в південно-східному напрямі через Мазовію, Підляшшя, Холмщину, Волинь, Поділля на Подніпрова. Одначе нема ніяких доказів на це, що нордійську культуру витворили саме індоґермани, а не якийсь інший нарід. Теза, що південна Скандинавія була правітчиною індоґерманів є, лише здогад, не менше ані не більше правдоподібний, як погляд інших учених, що цю правітчину приміщують у південно-східній Европі або в середущій Азії.
Бронза. Перший металь який людина навчилася витоплювати з руди та робити з нього знаряддя, була мідь з уваги на свою мякість і легку топливість. Але ці прикмети, що облегшували обробітку міді, показалися некорисними для вироблених із неї предметів: вони швидко зуживалися, ставали тупі, загиналися й визублю валися. Виявилася потреба домішувати до міді ще інший, тугіший металь, щоб їй додати більше гарту. Як такої домішки почали вживати цини; цю мішанину (приблизно 9/10 міді та 1/10 цини) називаймо бронзою. Тому етап культурного розвитку, в якому людина почала познайомлюватнся з ужиткованням металів, називаймо бронзовою добою. В цій добі познайомилися також із оброблюванням т. зв. шляхотних металів, золота й срібла, але з уваги на їхню велику рідкість вживали їх, як і тепер, лише до прикрас. Найстарші вироби з бронзи найдено в Єгипті й на острові Креті: вони походять із середини III-го тисячоліття пер. Хр. Відсіля почали вони швидко поширюватися на всі
- ↑ Тип черепа означують відношенням ного ширини до довжини. Це відношена помножене через 100 дає показник черепа. Якщо прим, ширина виносить З одиниці міри, а довжина 4, то відношення 3: 4 дає, показник 75. Назагал показник людських черепів хитається між 58 та 98, найчастіше між 70 та 85. Черепи з показником вищим від 80 називають короткоголовими, нижчим від 75 довгоголовими.