Сторінка:Кордуба Мирон. Історія Холмщини й Підляшшя. 1941.pdf/9

репи, тобто належали до типу довгоголових.^[1]) Спираючиея на думку деяких учених, що правітчина індо-европейських народів находилася в південній Скандинавії та в Ютландії, археолог Косіння виступив із теорією, що поширення нордійської культури на захід, південь і схід е археологічним доказом тогочасного розселення індо-европейських наро­дів, при чому східні індо-европейці (арійці) і балтословяни посувалися в південно-східному напрямі через Мазовію, Підляшшя, Холмщину, Волинь, Поділля на Подніпрова. Одначе нема ніяких доказів на це, що нордійську культуру витворили саме індоґермани, а не якийсь інший нарід. Теза, що південна Скандинавія була правітчиною індоґерманів є, лише здогад, не менше ані не більше правдоподібний, як погляд інших учених, що цю правітчину приміщують у південно-східній Европі або в середущій Азії.

2. Бронзова доба.

Бронза. Перший металь який людина навчилася витоплювати з руди та робити з нього знаряддя, була мідь з уваги на свою мякість і легку топливість. Але ці прикмети, що облегшували обробітку міді, показалися некорисними для вироблених із неї предметів: вони швидко зуживалися, ставали тупі, загиналися й визублю­ валися. Виявилася потреба домішувати до міді ще інший, тугіший металь, щоб їй додати більше гарту. Як такої домішки почали вживати цини; цю мішанину (приблизно 9/10 міді та 1/10 цини) називаймо бронзою. Тому етап куль­турного розвитку, в якому людина почала познайомлюватнся з ужиткованням металів, називаймо бронзовою добою. В цій добі познайомилися також із оброблюванням т. зв. шляхотних металів, золота й срібла, але з уваги на їхню велику рідкість вживали їх, як і тепер, лише до при­крас. Найстарші вироби з бронзи найдено в Єгипті й на острові Креті: вони походять із середини III-го тисячоліття пер. Хр. Відсіля почали вони швидко поширюватися на всі

1. Тип черепа означують відношенням ного ширини до довжини. Це відношена помножене через 100 дає показник черепа. Якщо прим, ширина виносить З одиниці міри, а довжина 4, то відношення 3: 4 дає, показник 75. Назагал показник людських черепів хитається між 58 та 98, найчастіше між 70 та 85. Черепи з показником вищим від 80 називають короткоголовими, нижчим від 75 довгоголовими.