з за Кавказа вість, що новий перский шах, хорошанець Аґа-Мугамет-хан спалив і вирізав Тифлїс.
То була пімста за ґравітованє к Росиї. Тисячі трупів гнило між розлогими пожарищами гореславного міста і в той сам час, коли росийский ґенерал Зубов бере Перзам каспійске побереже і переводить на острів Сарі, Запорожцїв яко умілих войовників моря руйнує Аґа-Мугамет-хан Грузию до останка і заберає з собою в Перзию 20.000 бранцїв. В довершенє всего лиха численна царска родина нищить себе і край весь до решти крівавими межнусобицями і грабежами підданих. Устало всяке право, всяка власть і всякий порядок. насильство і розбій, і цїлковита анархія голосили про аґонїю грузийского царства.
І з поміж тої анархії, з поміж руїн замків, з під диму спалених міст, з посеред тисячів гекатомб трупа і з посеред жалісних стонів уведених в рабство дїтий конаючого народа возовів і добив ся до слухів росийского царя крик, Гераклія II що віддавав себе, свою семю і весь грузийский народ на вічні часи в підданство Росиі, просячи о закон і о порядки такі для своєї землї, які мала Росия.
Гераклій II не діждав ся одвіта і вмер в р. 1798. Єго наслідник Юрій XIII поновив прозьбу покійного вітця і виєднав бодай защиту. В р. 1800. прибув до Тифлїса з кабардинским полком ґенерал Гулак і Грузия відо-
