Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/120

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Ба й по Кубанї хорує лїтом ще й нинї більша часть люда, а в кольонїях руских по берегу Чорного моря вмирало звичайно двічі тілько, що родило ся. Те повідають статистичні дати. Про такий стан здоровля в около Кавказа оповідав ще Гіпократес, сучасник Геродота, твердив Араб Абу-ель-Кассім і подорожні Lamberli, Zampi, Chardin і инші. Ба, ще і нинї нї одна місцевість на Кавказї не є безпечна від смертоносної пропасницї, коли не лежить висше як 1000 метрів понад плесо моря, а декотрі низини є так убійчими, що навіть тамошні автохтони лишають їх лїтом і утїкають в гори.

От до причина, задля якої нї один завоєватель не засиджував ся під Кавказом і не забезпечував для себе тої страшної кріпости.

Але Росия мусїла єї взяти, мусїла єї в руках мати, коли не мала зречи ся Грузиї і всїх прочих закавказких земель.

Против Казімулли виступлено енерґічно. Коханів розбив єго під кріпостию Бурка і знїс бльокаду Дербента; а в р. 1832. взяз Розен по відчаянній оборонї Гимри. Там погиб Казімулла і майже вся єго дружина.

Москалї позакладали в Даґестанї стациї з оборонними вежами і скріпили залоги замків. Повстанє міридів притихло і здавало ся, що гроза проминула і що верховинцї погодять ся зі своїм положенєм.